logo



14
Фев
2015

Школа як провідний інститут соціального виховання.

Більшу частину дитинства людина проводить у школі. Тут проходять найбільш складні вікові періоди її розвитку. Школа для дитини не просто заклад, де вона отримує систему знань про навколишній світ, школа — це місце, де дитина засвоює різноманітні соціальні ролі, готує себе до дорослого життя. В значній мірі успіх, почуття задоволення своїм життям, щастя буде залежати від того, як пройшов процес соціалізації в школі, які знання дитина там отримала.

Не випадково роботу з школярами вважають однією із найважчих. Діти вразливіші за дорослих, в основному емоційно невправні; вони ще тільки набувають соціального досвіду — звідси їх неадекватна реакція на окремі соціальні ситуації, крім того ціннісні орієнтації, стан здоров’я і багато іншого визначається сім’єю, в силу чого педагогам потрібно працювати і з батьками.

Життя дитини поєднує в собі два світи. Це світ повсякденності, що розповсюджується на дім, місця ігор з товаришами: тут дитина живе домашніми турботами, вона поєднана, в першу чергу, стосунками з батьками і родичами, з дітьми на вулиці, це світ її розваг і інтересів.

А інший світ — це світ, де діти, перш за все, спрямовані на дисципліну, отримання знань, світ іноді жорстокої конкуренції учнів між собою, коли справа торкається оцінок і соціального визнання. У школі дітям потрібно вчити предмети, які матимуть відношення до того, що знадобиться в житті, але якраз успіх з дисциплін, які не завжди цікаві і легко даються, є критерієм успіху.

Коли дитина приходить в школу, то виявляється, що попереднього досвіду, для безпроблемного існування не вистачає. Буває так: батьки не зуміли підготувати до початкового навчання. І якщо не надати своєчасної допомоги дітям і батькам, проблеми будуть накопичуватись і розв’язувати їх буде важче.

Як бачимо школа, складний феномен. Тут відбувається зіткнення різних сторін життя людини. Як з’ясовується, що для успішного навчання недостатньо мати природні здібності. Багато залежить від таких факторів як матеріальний стан і духовний клімат в сім’ї, фізіологічні і психологічні особливості дитини, її оточення.

Для того, щоб допомогти дитині, потрібно впливати не лише на неї, але і на те соціальне середовище, в якому вона знаходиться. Ось чому діяльність соціального педагога з учнями не може обмежуватися лише школою.

Часто процес соціалізації особистості в умовах загальноосвітніх закладів супроводжується появою різноманітних соціально-психологічних проблем у дитячому та підлітковому середовищі, особливостей взаємодії учнівського та педагогічного колективів, різних труднощів підлітків, пов’язаних з усвідомленням та розумінням ними власного «Я» — образу. Все це викликає необхідність організації соціально-педагогічної роботи з вихованцями шкіл, яку має здійснювати кваліфікований педагог. Ним на сьогодні виступає соціальний педагог, фахівець відповідної кваліфікації, об’єктом діяльності якого є діти та молодь, що потребують допомоги.

Залишити коментар

*

captcha *