Булінг – це навмисне, повторюване, тривале фізичне або психологічне насильство, яке чинить одна особа або група осіб, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні) стосовно до особи, котра нездатна захистити себе в даній ситуації, з усвідомленим бажанням завдати болю, залякати або спричинити стрес іншій особі. Національна Асоціація шкільних працівників США дає наступне визначення поняття булінгу: «Булінг – це динамічні і повторювані моделі вербальної або невербальної поведінки, що здійснюється одним учнем або групою учнів стосовно до іншого учня, спрямовані на навмисне нанесення шкоди, при наявності реальної різниці в силі».
Жертви булінгу
Пасивні жертви обережні і чутливі. Їх типова реакція на булінг — спроба уникнути кривдників. Їм властиве негативне ставлення до себе, прагнуть самотності. Страждають від низького почуття власної гідності, часто вважають себе невдахами, дурними, сором’язливими і непривабливими людьми.
Провокативні жертви намагаються себе захистити і часто проявляють агресію. Така дратуюча гіперактивна поведінка та запальність часто є причиною булінгу. Приблизно одна з п’яти жертв булінгу – провокативна.
Найчастіше жертвами шкільного насильства стають діти, які мають фізичні вади – носять окуляри, зі зниженим слухом або з руховими порушеннями. В групі ризику замкнуті діти або діти з імпульсивною поведінкою, а також ті, що мають особливості у зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, криві ноги, особливу форму голови, повні або занадто худі. Нерозвинені соціальні навички, страх перед школою, відсутність досвіду життя в колективі, наявність хвороби (епілепсія, заїкання, енурез, енкопрез), порушення мови, низький інтелект і труднощі у навчанні теж можуть спровокувати конфлікти.
Профілактика булінгу передбачає роботу за наступними напрямками:
- Ознайомлення шкільної громади з особливостями поширення масових негативних явищ серед учнів загальноосвітніх шкіл та загальноприйнятими у світі поняттями «булінг», «третирування», «цькування» з огляду на розуміння проблеми насильства над дітьми та його видами (висвітлення матеріалів на педагогічних радах, засіданнях методоб’єднань класних керівників, батьківських зборах).
- Просвітницька робота фахівців соціально-психологічної служби школи серед дітей та учнівської молоді щодо попередження насильства з використанням основних форм просвітницької роботи, а саме: лекційної роботи, міні-лекцій, круглих столів, бесід, диспутів, годин відкритих думок, усних журналів, кінолекторіїв, організації конкурсів, фестивалів, акцій, створення клубів із правових знань, організації на базі навчального закладу консультативних пунктів, де всі учасники навчально-виховного процесу можуть отримати консультації практичного психолога, соціального педагога, де можна провести зустрічі з працівниками правоохоронних органів.
- Формування правосвідомості і правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя, розвиток активності, самостійності, творчості учнів, створення умов для самореалізації особистості школярів.
- Формування у педагогів та батьків навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування умінь виокремлювати існуючу проблему.
- Створення у шкільному середовищі умов недопущення булінгу та відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища.
- Зміцнення захисних сил особистості та організму в протистоянні цькуванню як для умовно здорових дітей та підлітків, так і для тих, які вже мають соматичну або психічну патологію.
- Проведення бесід з підлітками з метою профілактики булінгу, виступи провідних спеціалістів у системі профілактичної роботи щодо подолання різноманітних форм агресивної поведінки серед підлітків.
- Визначення переліку організацій, установ, що допоможуть у розв’язанні даної проблеми.
- Проведення конкурсів соціальної реклами та інформаційних буклетів з проблем профілактики негативних тенденцій у молодіжному середовищі.
- Розробка пам’ятки для учнів «Скажімо насильству НІ».
